Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Іноземна мова і розвиток мозку: 6 дивовижних фактів

Що краще – знати кілька мов, але погано, або один – зате досконало? Виявляється, для розвитку нашого мозку вигідніше перший варіант.
Иностранный язык и развитие мозга: 6 удивительных фактов

Ми вчимо іноземні мови, щоб досягти успіху в кар’єрі, виїхати в іншу країну або просто тому, що нам подобається мова і культура його носіїв. Між тим вивчення мов несе в собі величезну користь для нашої психіки і для розвитку мозку. Цікаво, що з цієї точки зору краще володіти кількома мовами досконало, ніж вивчити один іноземний досконально.

Вивчення мов змушує мозок збільшуватися в об’ємі

Якщо ви вчіть іноземні мови, ваш мозок росте, причому в самому буквальному сенсі слова. Точніше, зростають його окремі області — гіпокамп і деякі ділянки кори великих півкуль. Дослідники, що опублікували результати вивчення мозку у професійних перекладачів, відзначали зростання обсягу сірої речовини у тих з них, хто протягом як мінімум трьох місяців займався поглибленим вивченням мови — причому чим більше зусиль докладав конкретний учасник дослідження, тим більше помітно було збільшення обсягу сірої речовини*.

* J. Mårtensson et al. «Growth of language-related brain areas after foreign language learning». NeuroImage, 2012.

Іноземні мови рятують від синдрому Альцгеймера

Билингвам (носіїв двох або більше мов) покладена в середньому п’ятирічна відстрочка від деменції, що викликається синдромом Альцгеймера. До такого дивовижного результату прийшла команда нейропсихологів, сравнивавшая перебіг хвороби у людей, що освоїли іноземні мови і, навпаки, не володіють ними. З 211 учасників дослідження 102 пацієнта володіли як мінімум двома мовами, а решта 109 не спромоглися вивчити жодної мови, крім рідної. Вивчивши перебіг хвороби у представників цих двох категорій, вчені прийшли до висновку, що в першій категорії перші ознаки синдрому діагностували в середньому на 4,3 роки пізніше, а стан деменції, до якого приводило його розвиток, — на 5,1 роки пізніше, ніж у другій категорії*. Ще раніше медики висловлювали думку, що посилене розвиток мозку (не обов’язково вивчення мов, але також заняття математикою, регулярне рішення складних головоломок, логічні ігри) уповільнюють розвиток синдрому Альцгеймера — згадане дослідження стало одним з перших підтверджень цієї гіпотези. Зазначимо, що профілактичний ефект, який чинить вивчення мов, набагато сильніше будь-яких лікарських способів терапії цієї недуги.

* F. Craik, E. Bialystok, M. Freedman «Delaying the onset of Alzheimer disease: Bilingualism as a form of cognitive reserve». Neurology, 2010.

У білінгвів краще здібності до музики

Вивчення іноземної мови змушує мозок відкривати для себе розмаїття звуків, які він раніше не працював виділяти і розмежовувати. Європеєць, який вивчає китайську, з подивом виявляє, що те, що йому здавалося звуком «з», насправді виявляється трьома зовсім іншими звуками. Китаєць, що освоює російська, виявляє, що за багатством зміни інтонації всередині речень, що ця мова може дати фору тональному різноманітності китайського стилю. Людина, опановували іноземною мовою, навчається куди краще розпізнавати звуки — і надалі робить помітні успіхи в оволодінні музичними інструментами. Втім, не слід дякувати за поліпшення здібностей до музики свої вуха — основну роботу по розпізнаванню звуків виконує мозок, а не органи слуху*.

* J. Krizman et al. «Subcortical encoding of sound is enhanced in bilinguals and relates to executive function advantages». Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 2012.

Знавці мов відрізняються здібностями до багатозадачності

Ті, хто володіє кількома мовами, здатні легше перемикатися між завданнями і паралельно вирішувати в умі кілька різних проблем. Крім того, вони швидше і легше пристосовуються до несподіваних змін обставин. Автори дослідження, встановили цей факт, провели два експерименти. У першому билингвам і людям, які знають тільки рідну мову, була запропонована серія тестів, за результатами якої з’ясувалося, що білінгви краще справляються з одночасним виконанням декількох завдань і переходом від завдань одного типу до завдань зовсім іншого, нового. Другий експеримент був складніше: в ньому тести були запропоновані монолингвам і билингвам різних вікових груп. Цілком очікуваним був результат, що молодь краще вирішувала логічні завдання, ніж люди 45-50 років і старше. Однак у білінгвів різниця між юними, зрілими і літніми була не настільки яскраво вираженою: як з’ясувалося, білінгви з віком краще зберігають вміння одночасно вирішувати складні завдання. Правда, щоб добитися таких здібностей, мови бажано вчити з дитинства, відзначають дослідники.

* B. Goldet al. «Lifelong Bilingualism Maintains Neural Efficiency for Cognitive Control in Aging». The Journal of Neuroscience, 2013.

Мови покращують пам’ять

Діти, які виросли в многоязыковом оточенні, відрізняються набагато кращою пам’яттю, ніж ті, хто з дитинства чув рідну мову. Більш того, як встановили дослідники, це, як правило, означає і те, що вони вважають за краще в розумі, відрізняються кращими здібностями до читання та іншим подібним навичкам. Діти-білінгви також краще запам’ятовують послідовність будь-яких предметів і подій — що дозволяє їм, наприклад, набагато впевненіше орієнтуватися на знайомій місцевості, а також міцніше тримати в голові список справ, які потрібно зробити. Різниця проявляється вже у 5-7 років, а зберігається, мабуть, на все життя*.

* J. Morales et al. «Working memory development in monolingual and bilingual children». Journal of Experimental Child Psychology, 2013.

У білінгвів краще здатності до концентрації

Суспільство часто представляє знавців іноземних мов якимись розсіяними «ботаніками», однак цей стереотип, здається, дуже далекий від істини. Навпаки, саме білінгви відрізняються більш сильним увагою як до основної суті якого-небудь важливого явища, так і до його деталей. Наприклад, вони схоплюють на льоту суть взаємодії між людьми в колективі, в який вони тільки що потрапили. Ще один стереотип — люди, які вивчають кілька мов, гірше знають свій рідний — не зовсім несправедливий: виявляється, словник рідної мови у них в середньому дійсно більш вузький, ніж у тих, хто не знає іншої мови, крім рідної (принаймні, якщо мова йде про людей без вищої освіти, вивчили чужу мову просто в силу мультикультурного оточення). Однак у білінгвів у будь-якому випадку виявляється більш розвиненим розуміння логіки рідної мови, зокрема граматики і способів словотвору*.

* E. Bialystok, F. Craik «Cognitive and Linguistic Processing in the Bilingual Mind». International Journal of Bilingualism December, 2014.

Будьте первым, кто оставит комментарий!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code